рівно рік живу сама. і це бомбезно круто. тому що можна горлати караоке на всю кімнату, не спати до 3х ранку, ганяти по хаті в чому душа бажає, прибирати, коли захочеться, а не коли треба))) і багато-багато чого іншого.
останнім часом щасливі події змінюються якимось бездумним вбиванням часу і навпаки. мені здається, що останній рік, свій перший по-справжньому робочий рік, я жила в якійсь коробці без вікон. так хочеться звідти вибратись. і навіть теоретично є куди. сміливості не вистачає і совість не пускає.
хочеться на диско.